Маковія і три Спаси на Поділлі: мед, мак, яблука

Маковія на Поділлі: мед і маковійчики біля храму
Зміст

Серпень на Поділлі — час, коли поле й пасіка віддають урожай, а до храму несуть мед, зілля й плоди. У народі цей ряд звуть трьома Спасами: Медовий (Маковія), Яблучний (Преображення) і Горіховий або Хлібний. Нижче — порядок свят і що саме освячують у вінницькій практиці, з подольськими штрихами з етнографічних описів.

Три Спаси: порядок і дати

Після календарної реформи дати зсунулися разом із церковним календарем. У матеріалах Вінницької ОДА про етнодень «Спас українського народу» зафіксовано «старий» серпневий каркас, зручний для пам’яті:

Народна назва Що несуть Церковний акцент (загально)
Маковія / Медовий / Перший Спас мед нового збору, мак, «маковійчик» із трав, інколи воду Винесення чесних древ Хреста; пам’ять Маккавеїв; початок Успенського посту («спасівка»)
Яблучний / Середній Спас яблука, виноград та інші плоди Преображення Господнє
Горіховий / Хлібний / Третій Спас горіхи, хліб нового врожаю Перенесення Нерукотворного Образу Господнього (народно — дозрівання горіха, кінець жнивної логіки)

Актуальні числа року — у календарі вашої громади (ПЦУ / УГКЦ / місцева практика). Важливі порядок свят і зміст кошика; точну дату на цей рік дивіться в парафії.

Маковія: маковійчик, мед, шулики

На Маковія до церкви несуть свіжий мед, мак і барвистий букет — маковійчик (чебрець, м’ята, полин, деревій, материнка, колоски, головки маку). У вінницькій практиці біля Спасо-Преображенського собору родини приносять баночки меду й зілля; після літургії священники окроплюють дари (місцеві репортажі).

BBC Ukrainian і подільські етноописи додають сільський шар: освячений мак вважали оберегом господарства; на Поділлі колись святили цілий сніп городини та зілля, обходили ним господу, а сніп стояв коло воріт чи дверей тиждень. Обрядова їжа — шулики (ломанці): пісні коржі ламають і поливають медом із перетертим маком (так подавали й на вінницькому етнодні).

З цього дня в багатьох громадах починається Успенський піст — «спасівка».

Яблучний Спас

На Преображення освячують яблука й інші плоди нового врожаю. До свята в народі часто не їли яблук нового врожаю; після освячення спочатку пригощали рідних і тих, хто потребує, і лише потім сідали самі (етноопис у матеріалах ОДА). Для господарів день символізує кінець жнивної напруги й помітний поворот літа до осені. Погоду цього дня спостерігали як прикмету на осінь — це народна метеорологія, не прогноз гідрометцентру.

У вінницьких оголошеннях акцент кошика на Маковія — мед і зілля; яблука й плоди виносять на Яблучний Спас. На Медовий інколи несуть і плоди нового врожаю — головне не змішувати дати освячення без потреби.

Третій Спас

Горіховий або Хлібний Спас закриває серпневий ряд: горіх дозріває, хліб нового врожаю вже в хаті. У побуті це менш «фотогенічне», ніж мед і яблука, але логічно завершує подяку за поле. Де громада тримає звичай — несуть горіхи й хліб; на Шаргородщині варто запитати в парафії, чи є окреме освячення цього дня і що саме класти в кошик.

Коротко для Шаргородщини

  1. Маковія — мед + маковійчик + (за звичаєм) вода; шулики вдома; старт посту.
  2. Яблучний — яблука й плоди після літургії.
  3. Третій — горіх / хліб, якщо так прийнято в храмі.

Не змішуйте кошики між датами. Питайте в парафії точний розклад освячень на поточний рік.

Поруч у циклі: Трійця, Купала. Рубрика «Свята».

Джерела

  1. BBC Ukrainian. «Медовий Спас або Маковія…» (у т.ч. Поділля — сніп). https://www.bbc.com/ukrainian/articles/cwye4d54gk3o
  2. Вінницька ОДА. Етнодень «Спас українського народу». https://osite.vin.gov.ua/news/ostanni-novyny/12863-na-vinnychchyni-vidbuvsia-serpnevyi-etnoden-spas-ukrainskoho-narodu
  3. vn.sichnews / практика Вінниці (мед і яблука окремо). https://vn.sichnews.ua/medovyj-spas-u-vinnyczi-de-i-koly-osvyachuvatymut-med-ta-travy/
  4. 20minut Вінниця. Освячення зілля й меду на Маковея. https://vn.20minut.ua/Vira/sogodni-svyato-makoveya-yak-vinnichani-osvyachuvali-zillya-ta-med-foto-11404060.html

Автор

  • Анатолій Никифорович Нагребецький

    Анатолій Никифорович Нагребецький — український краєзнавець, історик, письменник і журналіст; дослідник історії населених пунктів Шаргородщини.
    Народився: 9 травня 1945 року в селі Плебанівка (Шаргородський район, Вінницька область).
    Після закінчення школи (1961) розпочав педагогічну діяльність — старший піонервожатий, згодом учитель фізики, математики, музики та співів у школах району. Закінчив з відзнакою Чернятинський сільськогосподарський технікум (нині — Чернятинський коледж). Працював на виборних посадах, що дало змогу системно працювати з архівними матеріалами.
    Статуси: Почесний краєзнавець України; член Національної спілки журналістів України; член правління обласної організації Національної спілки краєзнавців України; дипломант Книги рекордів України (категорія «Видавництво»).
    Автор понад тридцяти робіт наукового характеру в районній, обласній та загальноукраїнській пресі, а також більш ніж двох десятків книжкових видань з історії населених пунктів Шаргородщини.
    Вибрані книги: «Моя Плебанівка» (2001; розширене видання 2004); «Тероризоване село»; «Ветерани Шаргородщини в роки Вітчизняної війни 1941–1945 рр.» (2005); «Шлях крізь віки»; «Шаргород — єврейське містечко» (2011); «Шаргородщина: духовні скарбниці та люди» (ювілейне 25-те видання, 2020).
    Відзнаки: ювілейна медаль «20 років перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941–1945 рр.» (1965); медаль «Ветеран праці» (1986); ювілейна медаль «25 років Незалежності України» (2016); відзнака «Почесний краєзнавець України»; у місцевих публікаціях також згадується нагородження орденом «За заслуги».
    Джерело біографії: podilski-mandry.com

Попередній Великдень на Поділлі: кошик, паска, писанки

Шаргородщина © 2023. All Rights Reserved